Ірина Рева прочитала в музеї лекцію «Голодомор та репресії у родинній пам’яті бійців АТО»

Новини музею25 березня 2018

Чи впливають знання про організаторів Голодомору на наше ставлення до анексії Криму та війни на Сході України? Чи коригує громадянську позицію бійців АТО родинна пам’ять?

24 березня 2018 року в Національному музеї «Меморіал жертв Голодомору» науковий співробітник Інституту суспільних досліджень (м. Дніпро) Ірина Рева прочитала лекцію «Голодомор та репресії у родинній пам’яті бійців АТО». Дослідниця провела опитування військових, які пройшли бойові дії в зоні АТО. Проаналізувавши родинну пам’ять про Голодомор та  процес прийняття рішення йти на війну, вона відстежила їх глибинний зв’язок, вплив на формування громадянської позиції на підсвідомому рівні. Також лекторка визначила основні тенденції подолання наслідків постгеноцидного синдрому.

 

Доповідь Ірини Реви була побудована на матеріалі 55 інтерв’ю з українськими військовими, які безпосередньо приймали участь в проведенні антитерористичної операції на Сході України протягом 2014 – 2016 років. Всі вони усвідомлюють своє завдання на війні. 38 з опитаних бійців пішли на фронт за власною ініціативою, решта – «добровільно, по мобілізації». 24 з опитаних військовослужбовців знають, що в їхньому роду були постраждалі від Голодомору та сталінського терору.

 

За визначенням дослідниці, є суспільні наслідки Голодомору та репресій, а саме: знижена самооцінка, низька суб’єктність, ідентифікація з агресором, неусвідомлені страхи, уникаюча поведінка та інші. За даними дослідження Центру українознавства КНУ ім. Тараса  Шевченка (2003-2008 рр.) люди, які пережили геноцид, мають надзвичайно високу схильність до конформізму. Ірина Рева виявила залежність характеристик особистості від спадкового типу поведінки.